Інформаційне середовище представляється як сукупність інформації, що оточує
людину, незалежно від форми її подання (письмовою, усною, графічної).
Інформаційна загроза - потенційна
можливість певним чином порушити інформаційну безпеку. Найчастіше ця загроза є
наслідком наявності вразливих місць в захисті інформаційних ресурсів або
систем. Спроба реалізації інформаційної загрози називається інформаційною
атакою.
Інформаційна небезпека - обставини,
при яких інформація або її похідні можуть вплинути на людину або обставини таким
чином, що це призведе до її погіршення або неможливості її функціонування і
розвитку. Також під інформаційної небезпекою можна розуміти поява помітною
ймовірності настання небажаних подій.
Інформаційний захист - процес
забезпечення інформаційної безпеки. При цьому варто розуміти, що при якісному
забезпеченні процесу інформаційного захисту безпеку буде забезпечена (або
зведені до мінімуму небезпеки і загрози). У тому випадку, коли процес
забезпечення інформаційного захисту носить формальний або несерйозний характер,
безпеку досягнута не буде.
Інформаційна безпека
особистості - це стан і умови
життєдіяльності особистості, при яких реалізуються її інформаційні права і
свободи.
Інформаційна безпека суспільства - це стан
суспільства, в якому йому не може бути завдано істотної шкоди шляхом впливу на
його інформаційну сферу.
Інформаційна війна -
використання і управління інформацією з метою отримання конкурентної переваги
над противником. Інформаційна війна може включати в себе збір тактичної
інформації, забезпечення безпеки власних інформаційних ресурсів, поширення
пропаганди або дезінформації, щоб деморалізувати противника і населення, підрив
якості інформації противника і попередження можливості збору інформації
противником.Інформаційний тероризм - гранично небезпечне соціальне явище, спрямоване на дезорієнтацію свідомості людей з метою деструктивного видозміни істинності знань, світогляду і думок мирного населення шляхом застосування інформаційних ресурсів і систем.
Інформаційна залежність - залежність від різних джерел інформації, нав'язливе бажання отримувати інформацію будь-яким доступним способом і хвороблива нездатність відмовитися від безперервного отримання інформації усіма можливими способами.
Джерела загроз інформаційній безпеці розуміються як вихідні підстави (причини) небезпечного впливу на життєво важливі інтереси особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері.
За типом джерела загрози підрозділяються на що мають соціальний і природний характер. Загрози соціального характеру проявляються в процесі взаємодії між соціальними спільнотами (групами), а природні загрози - взаємодії соціальних груп з навколишнім природним середовищем.
Залежно від характеру прояву небезпечного впливу на об'єкти інформаційної безпеки джерела загроз можуть носити зовнішній або внутрішній характер.
До зовнішніх
джерел загроз інформаційної безпеки відносяться:
·
діяльність
іноземних політичних, економічних, військових, розвідувальних та інформаційних
структур
· загострення
міжнародної конкуренції за володіння інформаційними технологіями та ресурсами;
До внутрішнім
джерелам загроз інформаційної безпеки відносяться:
· недостатня
розробленість нормативної правової бази, що регулює відносини в інформаційній
сфері, а також недостатня правозастосовна практика;
· несприятлива
криміногенна обстановка, що супроводжується тенденціями зрощування державних і
кримінальних структур в інформаційній сфері
Інформаційні
відносини — суспільні відносини,
які виникають при збиранні, одержанні, зберіганні, використанні, поширенні та
захисту (охороні) інформації.
Суб'єкти інформаційних відносин — фізичні та юридичні особи, об'єднання громадян та
суб'єкти наділені владними повноваженнями з метою забезпечення та реалізації своїх прав та свобод в інформаційній та
інших сферах життєдіяльності суспільства.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р.
основними принципами інформаційних відносин є:
·
гарантованість права на інформацію;
·
відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією;
·
достовірність і повнота інформації;
·
свобода вираження поглядів і переконань;
·
правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту
інформації;
·
захищеність
особи від втручання в її особисте та сімейне життя.
Нанесення шкоди суб’єктам можливе
через:
· неповноту,
· невчасність та невірогідність
інформації, що використовується;
· негативний інформаційний вплив;
· негативні наслідки застосування
інформаційних технологій;
·
несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності,
конфіденційності та доступності інформації
Під
безпекою ІС розуміється захищеність системи від
випадкового або навмисного втручання в нормальний процес її функціонування, від
спроб розкрадання (несанкціонованого отримання) інформації, модифікації або
фізичного руйнування її' компонентів, тобто здатність протидіяти різним
підбурює впливів на ІС.
дякую!
ВідповістиВидалити